{"product_id":"podyh-temry-stezhkami-perezhytogo","title":"Подых тэмры. Часть 1. Стэжкамі пэрэжытого","description":"\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e«Подых тэмры. Стэжкамі пэрэжытого» Віктора Стахвюка\u003c\/strong\u003e — 400-старонкавая аўтабіяграфічная аповесць, напісаная на падляшскай руськай мове. Аўтар вяртаецца да ўласнага жыццёвага досведу — дзяцінства і маладосці на Падляшшы, вучобы, працы і творчага жыцця па-за малой радзімай. Асаблівая каштоўнасць выдання — яго мова: жывая гаворка беларускага Падляшша, на якой Стахвюк ператварае асабістыя ўспаміны ў літаратурную гісторыю пра чалавека, час і родны край.\u003c\/span\u003e\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c\/span\u003e\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan\u003e400-сторуонкова повесть ВІКТОРА СТАХВЮКА \"Подых тэмры. Стэжкамі пэрэжытого\", напісана в пудляшскуй, руськуй мові.\u003c\/span\u003e\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\n\u003cspan\u003e\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\n\u003cp\u003ePowieść odwołuje się do wieloaspektowych doświadczeń życiowych autora z okresu dzieciństwa, młodości oraz twórczej aktywności poza małą ojczyzną. \u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eJego pasją jest wyczynowe nurkowanie oraz malarstwo. Jednak największym walorem książki jest język. Język podlasko-ruski, jedyny język słowiański posiadający dyftongi.\u003c\/p\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\n\u003cspan\u003e\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\n\u003cstrong\u003eWIKTOR STACHWIUK\u003c\/strong\u003e urodził się w Trystiance (Trześciance) na Podlaszu w rodzinie Władimira i Anny, znanej śpiewaczki ludowej. Ukończył liceum białoruskie w Bielsku Podlaskim, teleautomatykę w Białymstoku oraz Wydział Filologii Białoruskiej UW. W latach 1973-1988 wykładał w LO im. Sienkiewicza oraz WSP w Częstochowie.\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003ePo powrocie na Podlasze włączył się aktywnie w białoruskie życie społeczno-oświatowe i kulturalne. Jego pasją jest wyczynowe nurkowanie oraz malarstwo. Literacko debiutował w „Niwie” w 1962 roku. Opublikował tom wierszy „Багровы цень” (2002) oraz książki prozy „Siva zozula” (2006) i „Пакуль змеркне дзень” (2014).\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003ePowieść wspomnieniowa „Подых тэмры. Стэжкамі пэрэжытого” (Tchnienie ciemności. Ścieżkami doznań) liczy 400 stronic i jest napisana w podlaskim języku ruskim. Dzieło odwołuje się do wieloaspektowych doświadczeń życiowych autora z okresu dzieciństwa, młodości oraz twórczej aktywności poza małą ojczyzną.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cbr\u003e\u003c\/div\u003e\n\u003ch3 dir=\"auto\"\u003eФРАГМЭНТ ПОЧАТКУ ПОВЕСТІ „ПОДЫХ ТЭМРЫ. СТЭЖКАМІ ПЭРЭЖЫТОГО”.\u003c\/h3\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eНэсподіэвано, в сэрэдіні лютого потэпліэло. Дмухнув пувднёвы віэтёр, замітаючы тэплымі косамі совнэчных волуос і мороз, oд нэпродбачлівого нашэсьтя, злуосно ошчэтінівсе над раном і зьнік, ростворывшысе в розовуй мгліэ поранка. Осіротіэлы сьніжынкі іскрылісе час якісь на гульцях дэрэвін, врэшті набрыялі каплямі сьлюз і посыпалісь на мякнувшы сьніэг, які спочатку потэмніэв і покрывсе мокрою пэлюонкою, а вжэ коло полудня, заструміэнівсе ручаямі вздовж доруог.\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eВ пэдінсьтітуті, якpаз тогды, скуончылісь эгзаміны і почавсе новы сэмэстр. Студэнты, якім удалосе просовгнутісе даліэй бэз поправкі, появлялісе на занятках в совнэчнум настроёві, а паненкі в кусых юбках і лёгкіх выдэкольтованых кофточках, коб прылівом фэромонув пудрасоваті сэбэ в очах выкладчыкув. Вроджана дівоча кокетлівосьть, пуозіркі насычаны обітніцёю осолоды, пронікалі в артэрыі тіэл навэть тых выкладчыкув, што давнэнько пэрэступілі поруог, за якім молодосьть шчэ тліэе гаснувшымі вспомінамі.\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eЗа то, молодые выкладчыкі посьлі брытья, пырскалі на сэбэ заманчывы колёньські запахі, коб заполоніті настрояны на іх нуоздра дівочых хорошух в капкан пульсуючоі мужчынськосьті. Доцэнтура з профэсурою мэнч горбіласе і часьтіэй шчыэрыла зубы, одказваючы на „dzień dobry” гожэнькіх студэнток.\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eВ учэльні на днёвых напрамках студьёвало буольш за двіэ тысячы дівчат і нэ мэнч тысячы на вэчэрніх і заочных. Хлопцюв было всёго по два-тры в групі. Такого скопішча хорошух дарэмно шукаті на гуліцях навэть мэгаполісув, бо воны там звычайно роспыляны в тысячах устануов, продпрыемствув, шкуол, маркэтув і кромi этого, в мнуостві всякіх міэсьть, дэ можна „забіті” час, або прогулятісе. А тут на пэрэпынках, воны тлумно мітусятсе в простoры альмаматэр, а ты плывэш поміж іх і як бы нэ старавсе, які б нэ надіэв на сэбэ нэпробіваемы бронежылет, то і так воны пронікнут внутр і застрагнут там мнуогоформнымі образамі, готовымі ожыті нэсподіэвано, колі этэго ніяк нэ ждэш. Якая ж то сілішчэ, жоноча красотіэнь! І так, просыналісе, струілісе і гасьлі нэбачно для внутраного ока дніэ насычаны дівочым хороством і заняткамі зо студэнтамі в рамках лекторату руськоі мовы в учэльні. До того трэнінгі на басэні для водолазув. Посьлі пудводноі выправы до Грэціі, до клюбу хотіэло запісатісе мнуого хлопцюв і дівчат. Было в куом выбіраті і прышлосе завысіті крытэрыі прыёму.\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eСіміэйнэ жыте тлілосе стабільным фоном штодённоі бытовухі…\u003c\/div\u003e","brand":"Stowarzyszenie Muzeum Małej Ojczyzny w Studziwodach","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":57452951011668,"sku":null,"price":45.0,"currency_code":"PLN","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0926\/5849\/9924\/files\/20261006_220122.png?v=1791317069","url":"https:\/\/kirma.sh\/pl\/products\/podyh-temry-stezhkami-perezhytogo","provider":"Kirma.sh","version":"1.0","type":"link"}